WEBVTT 00:00:00.000 --> 00:00:08.000 Коли Україна шукає підтримки, коли вона ослаблена в кризі, коли на кону доленосні рішення, на сцену виходить 00:00:08.000 --> 00:00:09.000 Волинська різня 00:00:09.000 --> 00:00:19.000 Лише у 2026 році путінська пропаганда кілька разів використовувала цю тему для провокування ворожнечі і виправдання власної агресії 00:00:19.000 --> 00:00:29.000 На річницю нападу на польську колонію Паростя російська агенція ТАС оприлюднила інтерв'ю з колишнім польським прем'єром Лешиком Міллером, де він, зокрема, каже 00:00:29.000 --> 00:00:39.000 Українські націоналісти можуть повторити події Волинської різанини, якщо світова спільнота не змусить Київ покарати їх за скоєні злочини 00:00:39.000 --> 00:00:47.000 Під час брифінгу на цю тему висловилась прес-секретар Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 00:00:48.000 --> 00:00:57.000 Цей жахливий, нелюдський, жорстокий, кривавий злочин поклав початок подальшому масовому винищенню польського населення по всій Волині 00:00:57.000 --> 00:01:05.000 Як і тоді, сучасні укронацисти вже неодноразово продемонстрували свою спорідненість із бандерівцями минулого 00:01:05.000 --> 00:01:13.000 Перераховані факти підтверджують актуальність завдань щодо денацифікації та демілітаризації України 00:01:13.000 --> 00:01:22.000 Наймасштабніше інформаційна операція розпочалася після указу, яким президент Зеленський надав окремому Центру спеціальних операцій «Північ» 00:01:22.000 --> 00:01:25.000 почесне найменування імені героїв УПА 00:01:25.000 --> 00:01:28.000 Російські ресурси одразу виступили 00:01:28.000 --> 00:01:30.000 Україна героїзує нацизм 00:01:30.000 --> 00:01:32.000 Польща зазнала приниження 00:01:32.000 --> 00:01:36.000 Українська влада свідомо образила пам'ять польських жертв 00:01:37.000 --> 00:01:44.000 У цьому випуску WAS ми поговоримо про те, як розвивалися події на Волині, що призвели до трагічних наслідків 00:01:44.000 --> 00:01:50.000 і як російська державна машина десятиліттями використовує болючу тему у власних інтересах 00:01:50.000 --> 00:02:10.000 Після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, українські і польські політики висунули взаємні територіальні претензії, які вилилися в польсько-українську війну, що завершилася перемогою Польщі 00:02:10.000 --> 00:02:13.000 Західна Волинь опинилася під її контролем 00:02:13.000 --> 00:02:24.000 Польща та УНР уклали варшавський договір, в якому узгодили кордон по річці Збруч, а УНР навіть отримувала військову допомогу у війні проти більшовиків 00:02:24.000 --> 00:02:35.000 Втім, коли Польща здобула ті території, на які розраховувала, вона, виснажена війною, уклала з радянцями Ризький мир, в якому закріпився поділ українських земель 00:02:36.000 --> 00:02:41.000 У межах Другої Речі Посполитої українці становили одну з найбільших національних меншин 00:02:41.000 --> 00:02:57.000 При цьому польський уряд обмежував використання української мови в державній освіті, а для закріплення польського впливу безкоштовно або на пільгових умовах виділяв полякам землю на Галичині, Волині, Уполіссі, утискаючи при цьому місцевих мешканців 00:02:58.000 --> 00:03:01.000 Частина українців відмовилася визнавати польську владу 00:03:01.000 --> 00:03:13.000 У 1920 році ветерани створили Українську військову організацію, яка вдавалася до саботажів, експропріацій і замахів на представників польської держави 00:03:13.000 --> 00:03:27.000 У 1929 році УВО та кілька молодіжних націоналістичних рухів утворили Організацію українських націоналістів, яка прагнула створення незалежної Соборної України і була готова до супротиву 00:03:28.000 --> 00:03:37.000 Напередодні виборів до польського Сейму 1930 року УВО та ОУН розпочали в східній Галичині кампанію саботажу 00:03:37.000 --> 00:03:44.000 Підпалювали маєтки польських землевласників, склади, пошкоджували залізничні колії, телеграфні лінії 00:03:44.000 --> 00:03:54.000 Вони прагнули продемонструвати нездатність поляків контролювати регіон та водночас зірвати порозуміння між українськими партіями та польською владою 00:03:54.000 --> 00:04:03.000 Керівництво ОУН також розраховувало, що силова відповідь держави обурить українське населення та приведе нових прихильників до підпілля 00:04:03.000 --> 00:04:15.000 У відповідь прем'єр-міністр Польщі Юзеф Пілсудський наказав провести каральну поліцейсько-військову операцію, яку назвав пацифікацією, тобто умиротворенням 00:04:15.000 --> 00:04:24.000 Координував її заступник міністра внутрішніх справ Броніслав Перадський, який залучив поліцію, військові частини та місцеві адміністрації 00:04:24.000 --> 00:04:33.000 Силовики провели масові обшуки в українських селах, вилучали зброю, заарештовували підозрюваних, били мешканців, нищили майно 00:04:33.000 --> 00:04:51.000 Побоїв зазнали понад 1300 осіб, серед них 93 дитини, понад 40 жінок було зґвалтовано, загинуло, за різними даними, від 7 до 35 осіб, було арештовано понад 1700 осіб, переважно студентів та учнів шкіл 00:04:51.000 --> 00:05:05.000 ОУН використала репресії як підтвердження власної тези про неможливість розвитку українців в межах Польщі і відповіла нападами на польських посадовців і українців, що співпрацювали з владою 00:05:05.000 --> 00:05:12.000 Броніслава Перадського було вбито, польський уряд здійснив нові арешти та ув'язнення 00:05:12.000 --> 00:05:25.000 Водночас на Холмщині та Південному Підлящі стали руйнувати, закривати та переоблаштовувати православні церкви. Напруга між поляками і українцями просто дзвеніла у повітрі 00:05:25.000 --> 00:05:40.000 Напад Німеччини та Радянського Союзу на Польщу знищив польську державну систему на Волині. Радянська влада влаштувала арешти, депортації і розстріли польських чиновників, військових, священників 00:05:40.000 --> 00:06:00.000 Частина українського населення сприйняла падіння польської влади з радістю і підтримала радянців. Терор, звісно ж, викликав обурення серед поляків, які стали сприймати українців як співучасників радянської окупації, хоча і українці, звісно ж, підпадали під жорстки репресії 00:06:00.000 --> 00:06:08.000 Німецький напад на СРСР спричинив хвилю масового насильства, геть знецінивши вартість людського життя 00:06:08.000 --> 00:06:28.000 Восени 1942 року на Волині виникли перші великі збройні підрозділи, які згодом взяли назву Української повстанської армії. Очолив їх крайовий провідник Бандерівської організації українських націоналістів на північно-західних українських землях Дмитро Клячківський 00:06:28.000 --> 00:06:49.000 У 1943 році боротьба за контроль над Волинню загострилася. У регіоні діяли німецькі окупаційні органи, радянські партизани, польське підпілля, загони Української повстанської армії, збройні відділи Тараса Бульби-Боровця, відомі як Українська народна революційна армія та збройні групи ОУН-М 00:06:49.000 --> 00:07:06.000 На весні 1943 року значна частина українців, які служили в допоміжній поліції Гілпс Поліцай, перейшла до УПА. Тоді німецька влада стала залучати до допоміжної поліції поляків, а українці, звісно, сприйняли їх як колаборантів. 00:07:06.000 --> 00:07:22.000 Керівництво ОУН-Б на Волині взяло курс на усунення польського населення з території, яку вважало частиною майбутньої української держави. Але чи був формальний наказ – питання, над яким історики досі дискутують. 00:07:22.000 --> 00:07:43.000 Досі невідомо, хто безпосередньо ініціював перші антипольські акції. Нападами на села Паросля та Янова долина в лютому 1943 року керували командири УПА Василь Івахів і Іван Литвинчук, хоча неясно, діяли вони самостійно чи за наказом Дмитра Клячківського. 00:07:43.000 --> 00:08:06.000 Кульмінацією стало 11 липня 1943 року, коли атаки охопили десятки польських населених пунктів. Всього від акцій, які в українській історіографії називають «Волинська трагедія», загинуло, за українськими оцінками, близько 30 тисяч осіб, а за польськими – близько 60. 00:08:06.000 --> 00:08:25.000 Втім, поляки на Волині не були мовчазними жертвами. Армія Крайова направляла бійців для організації оборони польських поселень та формувала партизанські підрозділи. Виникло кілька десятків укріплених баз, серед яких – Пшебраже, Гута-Степанська, Стара Гута та інші. 00:08:25.000 --> 00:08:41.000 Польські загони мстилися українським селам. Керівництво польського підпілля забороняло каральні дії проти цивільних, але не всі цей наказ сприймали. Напади на українське населення здійснювали також польські партизани-комуністи. 00:08:41.000 --> 00:09:04.000 У 1944 році польські формування також провели каральні операції проти українців на Холмщині. Напади тривали навіть після завершення війни, іноді за участю представників міліції Польської Народної Республіки. Кількість українських жертв поляки оцінюють у 2-3 тисячі, а українці – у понад 10 тисяч. 00:09:04.000 --> 00:09:22.000 Після встановлення комуністичної влади, польському суспільству під контролем Москви стали нав'язувати радянське розуміння діяльності ОУН та УПА як буржуазного націоналізму, пов'язаного з нацистами. А українців представляли спільнотою, що масово підтримувала УПА. 00:09:22.000 --> 00:09:34.000 В офіційних повідомленнях слова «українець», «бандерівець» і «член УПА» часто опинялися в одному смисловому ряду. Цим, зокрема, виправдовували депортацію українців. 00:09:34.000 --> 00:09:57.000 Серед цих аргументів особливо виділялося, наприклад, твердження про допомогу, яку українська громада надавала збройному підпіллю під прапором УПА. Репресіями охопили навіть населення тих територій, де загони УПА не діяли. Загалом було депортовано 140 тисяч осіб, що робить цю операцію найбільшою такого роду в Польщі. 00:09:58.000 --> 00:10:10.000 Роман Яна Герхарда «Заграви в Бещадах» та створений за його мотивами фільм «Сержант Калень» закріплювали образ українського повстанця як жорстокого і фанатичного ворога. 00:10:11.000 --> 00:10:36.000 Минув час. Обидві країни скинули владу Москви. У 2003 році після підготовки істориків та державних діячів у селі Павлівка на Волині президенти України Леонід Кучма та польщі Олександр Квасневський вшанували пам'ять жертв польсько-українського конфлікту, проголосивши спільну заяву про примирення і принцип «Вибачаємо і просимо вибачення». 00:10:37.000 --> 00:10:46.000 Хороший момент нагадати вам про наше прохання щодо підтримки каналу. Долучайтеся до монобази або інших способів відправити нам донат. 00:10:47.000 --> 00:10:54.000 Втім, позиція польщі щодо ОУН і УПА залишалася жорсткою, а питання волинської трагедії – болючим. 00:10:55.000 --> 00:10:59.000 Отже, готуючи майбутню війну з Україною, Москва активізувалася. 00:11:00.000 --> 00:11:13.000 У квітні 2010 року проросійський народний депутат Вадим Колесніченко влаштував провокацію, організувавши в українському домі виставку «Волинська різанина – польські та єврейські жертви ОУН-УПА». 00:11:13.000 --> 00:11:25.000 Основний мотив українські націоналісти – одвічні злочинці. Це був пробний запуск пропаганди, і він, на жаль, не був різко відкинутий українською державою і суспільством. 00:11:26.000 --> 00:11:28.000 Мабуть, у ФСБ були задоволені. 00:11:29.000 --> 00:11:35.000 У справжню атаку Росія пішла на 70-ту річницю трагедії у 2013 році. 00:11:35.000 --> 00:11:56.000 148 депутатів Верховної Ради України від партії регіонів і Комуністичної партії за командою з Москви звернулися до польського Сейму із закликом визнати події геноцидом, вказавши на зростання в Україні ксенофобії та неонацизму. Деякі польські організації підтримали це звернення. 00:11:57.000 --> 00:12:11.000 Після революції гідності та початку російсько-української війни кремлівська пропаганда ще більше активізувала тему Волинської трагедії для дискредитації української влади та погіршення її відносин з поляками. 00:12:12.000 --> 00:12:21.000 Зокрема, білоруський проросійський активіст Олександр Усовський за московські гроші разом з місцевими радикалами організував у Польщі антиукраїнські акції. 00:12:22.000 --> 00:12:37.000 У серпні 2014 року, ймовірно, члени польської проросійської організації «Фаланга» пошкодили пам'ятник на українському військовому кладовищі у Грушовичах, залишивши напис «Смерть катам Волині і Донбасу». 00:12:38.000 --> 00:12:49.000 У 2016 році польський Сейм таки визнав Волинську трагедію геноцидом. Російська пропаганда і польський рух «Зміна» роздували це як могли. 00:12:50.000 --> 00:13:05.000 Наступне загострення виникло після демонтажу поляками пам'ятника героям УПА у Грушовичах біля Перемишля, у відповідь на що українська влада відкликала дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи на своїй території. 00:13:06.000 --> 00:13:15.000 Російські та проросійські ресурси поширювали тези, що Україна приховує кількість убитих, утримує останки польських жертв як політичних заручників. 00:13:16.000 --> 00:13:23.000 Після початку повномасштабного вторгнення російська пропаганда намагалася зірвати польську підтримку України. 00:13:24.000 --> 00:13:32.000 Особливо виразна скоординована атака відбулася у квітні 2022 року, коли з'явилися докази російських звірств у Бучі. 00:13:33.000 --> 00:13:42.000 Тоді прокремлівські медіа почали активно поширювати тему Волинської трагедії, зокрема, представляючи російське вторгнення як відплату Україні. 00:13:43.000 --> 00:13:50.000 У 2023-му Марія Захарова закликала Польщу заради пам'яті загиблих припинити підтримувати Україну. 00:13:51.000 --> 00:13:59.000 Голова Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що Польща, передаючи Україні зброю, зраджує жертв Волині та підтримує нацизм. 00:14:00.000 --> 00:14:11.000 Головним польським антиукраїнським активістом виступив Grzegorz Braun, очільник партії Конфедерація Корони Польської, який активно лив бензин для розпалювання ворожнечі. 00:14:12.000 --> 00:14:28.000 Ну а про події 2026-го року ви вже знаєте. А тепер ми хочемо спитати, як ви особисто оцінюєте роль Москви у створенні напруження щодо Волинської трагедії? Чи вона дійсно ключова? Напишіть, будь ласка, в коментарях!